Аналіз досвіду та практик 14 країн світу у молодіжній сфері.
У 2022 році Всеукраїнський молодіжний центр започаткував рубрику «Молодіжна робота у різних країнах світу», щоб вивчати і поширювати міжнародний досвід та практики роботи з молоддю. У цій статті напрацювання та сформовані висновки щодо ймовірного впровадження подібних практик в українських реаліях.
Інфографіка
Австрія
В Австрії робота з молоддю здебільшого орієнтована на інформальне та неформальне навчання молодих людей. Основна мета молодіжної роботи – сприяти розвитку потенціалу та сильних сторін молодих людей. Для осіб, які працюють у сфері дитячої та молодіжної роботи, використовуються різні терміни: спеціаліст із відкритої роботи з дітьми та молоддю, молодіжний інформаційний працівник, молодіжний працівник, молодіжний лідер, а також керівник дитячих та молодіжних груп.
Локальні молодіжні центри об’єднуються в міські асоціації. Зокрема, Асоціація віденських молодіжних центрів (VJZ) налічує більше 300 молодіжних працівників і працівниць. Національна мережа молодіжних інформаційних центрів в Австрії визначає каталог критеріїв та стандартів якості інформації для молоді на національному та міжнародному рівнях.
Більшість професійних молодіжних працівників є спеціально кваліфікованими працівниками з відповідним навчанням загальною кількістю принаймні 60 балів ECTS або 1500 годин. Кваліфікації, необхідні для молодіжних працівників, відрізняються залежно від середовища та характеру їх відповідної роботи. Основні компетенції представлені в австрійській «Системі компетенцій для роботи з дітьми та молоддю».
Оскільки в Австрії здебільшого зосередились на учнівській та студентській молоді, досить логічним є те, що більшість програм базуються на неформальній освіті. Для України може бути цікавим австрійський досвід різноманітних програм в університетах, які готують фахівців з питань молоді, однак варто звернути увагу, що більшість з них пов’язані, у першу чергу, з соціальною роботою (молодіжна робота виступає як додаткова).
Велика Британія
У Великій Британії молодіжна політика та стратегія є міжурядовою сферою, якою керує Департамент цифрових технологій, культури, медіа та спорту.
У своїй роботі британські молодіжні працівники і працівниці користуються Національними професійними стандартами (НПС), які спрямовані на визначення компетентностей, необхідних для виконання якісної молодіжної роботи. НПС у сфері молодіжної роботи розлогі за структурою та здатні відобразити всю різноманітність і мінливий характер практики та політичного контексту Сполученого Королівства.
Напрями та практики молодіжної роботи:
- навчання й розвиток громад у Шотландії;
- робота з молоддю у Північній Ірландії;
- служби в справах дітей і молоді в Англії;
- стратегія молодіжної роботи та служби підтримки молоді в Уельсі.
Молодіжні послуги є комплексною мережею провайдерів молодіжної роботи, включаючи громадські спілки, волонтерські організації та місцеві органи влади. Важливе розмаїття різних надавачів молодіжних послуг підкріплюється наявністю спільного набору цінностей молодіжної роботи. Молодіжні послуги доступні для всіх молодих людей у віком від 13 до 19 років. Також вони надають можливість отримати навички особистісного та соціального розвитку для цільових груп у віці 11-13 років і 19-29 років.
У Великій Британії значну увагу приділяють професійним стандартам у будь-якій роботі, у тому числі молодіжній. Оскільки Україна вже з 2023 року отримала свій професійний стандарт молодіжного працівника, було б цікаво також звернути увагу на наявність різноманітних молодіжних послуг для конкретних вікових груп молоді.
Данія
У Данії немає окремої законодавчої бази спеціально для роботи з молоддю. Натомість такі питання регулюються низкою різних законів. Через такий підхід до молодіжної політики Данії, усі реформи, пов‘язані з молоддю, часто є міжсекторальними та скоординованими з кількома міністерствами.
Публічна молодіжна робота у Данії здебільшого є відповідальністю муніципалітетів. Більшість таких молодіжних заходів фінансуються за рахунок державних субсидій та різного ступеня самооплати користувачів. Діти та молодь можуть долучитися до різноманітних видів дозвілля у молодіжних центрах (від 10 до 14 років) та молодіжних клубах (від 14 до 18 років) після школи.
Данська молодіжна рада (DUF) є парасольковою організацією, до якої входять близько 80 дитячих та молодіжних організацій. Організації-члени DUF варіюються від скаутів до політичних «молодіжок», волонтерських, громадських, культурних та екологічних організацій, а також спілок для молоді з інвалідністю.
Данська молодіжна рада (DUF) та Данський інститут культури (DKI) у 2020 році утворили консорціум для створення Українсько-данського молодіжного дому у Києві.
Наявність спільного Українсько-данського молодіжного дому зміцнює міжкультурні зв’язки між країнами, а також сприяє постійному обміну практик між українською та данською молоддю. Данська молодіжна рада є сталою інституцією, яка підтримує та посилює не тільки данські молодіжні ініціативи, а й українські.
Естонія
Перший закон про роботу з молоддю в Естонії був прийнятий у 1936 році (Акт про молодіжні організації).
В Естонії вважається, що молодіжний сектор охоплює як роботу з молоддю, так і молодіжну політику, адже вони тісно пов’язані одна з одною. Якість молодіжної роботи оцінюється по-різному залежно від операційного чи фінансового механізму, проєкту чи програми.
У країні з 2016 року діє професійний стандарт молодіжних працівників і працівниць. Він є ключовим документом для визначення ролі, мінімальних вимог і компетенцій молодіжних працівників, включаючи кодекс етики. Молодіжну роботу можна вивчати в трьох академічних закладах Естонії: Талліннському університеті, Нарвському коледжі Тартуського університету, а також в Академії культури Вільянді Тартуського університету.
Перевірка компетенцій, набутих молодіжними працівниками через неформальну, інформальну та формальну освіту та тренінги, здійснюється в рамках процесу професійної кваліфікації молодіжного працівника. Оцінка базується лише на компетентностях, незалежно від того, як вони були отримані. Молодіжна робота може бути реалізована як робота на оплачуваній посаді, так і як волонтерська діяльність.
Для естонської молоді створили спеціальний інструмент даних під назвою Noorteseire Juhtimislaud, а ще розробили окремий вебсайт для оцінки якості стану послуг місцевої влади, зокрема у молодіжному секторі.
Досвід Естонії у впровадженні окремих програм формальної освіти для молодіжних працівників надзвичайно цінний для України, оскільки окрім професійного стандарту в Естонії запровадили також освітній, який включає в себе усі компетенції та базовий фундамент для створення відповідних навчальних програм у вищих навчальних закладах.
Ізраїль
Для молоді в Ізраїлі успішно працюють молодіжні центри (Centers for young adults). У 2014 році функціонувало близько 40 таких центрів для потреб молоді.
Стати молодіжним працівником в Ізраїлі можна різними способами, зокрема отримати диплом у закладі вищої освіти. Існують окремі університетські спеціальності по молодіжній роботі як окрема спеціалізація з підготовки вчителів та викладачів. Також можна отримати ступінь магістра мистецтв по роботі з молоддю, громадою та організаціями суспільства.
Вибір спеціальності по роботі з молоддю значно впливає на працевлаштування молодіжних працівників. Зокрема, щоб працювати в муніципалітеті Єрусалиму, молодіжні працівники повинні мати диплом за профільною спеціальністю. Всередині громади та молодіжних центрів у Тель-Авіві концепція «молпрацівник-викладач» має привілей як доповнення до науково-педагогічного персоналу. Це означає, що молоді люди, які відвідували заходи в молодіжному центрі, можуть пройти навчання та продовжувати працювати в цих молодіжних центрах.
Як у багатьох інших країн, неформальна освіта пропонує додаткові можливості професійно увійти у сферу роботи з молоддю. Сертифікованих молодіжних працівників можна зустріти серед тренерів у сфері неформальної освіти, а також у громадських організаціях, які співпрацюють з муніципалітетами (в Єрусалимі, наприклад).
Ізраїльська синергія викладацької діяльності та молодіжної роботи значно підвищує якість послуг з неформальної освіти для молоді. Досвід чіткого розподілу молодіжної роботи на окремі спеціальності може бути цікавим для України.
Іспанія
В Іспанії традиція роботи з молоддю нараховує майже півстоліття, починаючи з розвитку демократичних процесів після диктатури Франко (1939-1975). Під час диктатури робота з молоддю була здебільшого пов’язана з церквою.
Робота з молоддю в Іспанії офіційно ще не визнана професією. У деяких видах молодіжної роботи залучається широкий спектр професіоналів: соціальних працівників, психологів, соціологів, соціальних педагогів і працівників з розвитку громад. Крім того, деякі іспанські університети пропонують програми післядипломної освіти, зосереджені на роботі з молоддю, молодіжній політиці та дослідженнях.
Багато молодих працівників, особливо тих, хто працює на місцевому рівні, здобули свої навички у волонтерському секторі, а також в неурядових організаціях, які займаються освітою у вільний час. Вони пройшли навчання на курсах, які проводять такі організації. Ці фахівці зазвичай працюють у відділах з питань молоді автономних регіонів, відділах у справах молоді місцевих органів влади та провінційних відділах соціальних служб.
Що означає термін «молодіжний працівник», залежить від конкретних критеріїв, встановлених автономними регіонами Іспанії. Проте є певна спільна основа у визначенні молодіжних працівників як професіоналів, які працюють з молоддю.
У Іспанії також діє молодіжна інформаційна мережа, яка заснована на індивідуальній обробці запитів та специфічній підготовці матеріалів. Вони збирають всю цікаву інформацію, щоб мати можливість запропонувати її молоді.
Коментар авторки: Незважаючи на те, що в Іспанії досі не визнано молодіжного працівника як окрему професію, іспанська практика створення єдиної інформаційної мережі для молоді з індивідуальною підготовкою запитів є гарним прикладом для України.
Італія
Молодіжні центри та простори в Італії почали відкривати з 1970-х років. Вони характеризуються автономією від інституцій і сприяють культурі та соціальній дії молоді. «Традиційна» молодіжна робота в Італії почалася в початку 1990-х років за результатами проєктів, що фінансуються ЄС. До цього моменту за роль провайдерів соціально-освітньої діяльності та дозвілля молоді в Італії змагалися громадські, скаутські організації, церкви, парафії тощо.
Деякі регіони та муніципалітети використовують визначення «Animatore socio-educativo» (соціально-педагогічний аніматор) для опису професії молодіжного працівника, оскільки чимало професійних звань в Італії визначаються на регіональному, а не національному рівні. Деякі італійські регіони, зокрема Кампанія, П’ємонт і Апулія визнали на законодавчому рівні необхідність започаткувати спеціальні навчальні заходи для молодіжних працівників.
На національному рівні не існує мінімальних кваліфікаційних стандартів для молодіжних працівників, хоча деякі регіони ввели їх. Більшість молодіжних працівників – це волонтери, навчені на коротких курсах або на практиці. В останнє десятиліття ключовим рушієм роботи з молоддю були програми фінансування ЄС, які заохочують мобільність та обміни. Наразі акцент робиться на працевлаштуванні та освіті молоді.
В Італії молодіжна робота розглядається як неформальний навчальний процес, спрямований на створення спільноти активного громадянства серед молоді та солідарності між поколіннями. Співпраця між навчальними закладами та молодіжними громадськими організаціями призвела до спільних проєктів, спрямованих на просування більш цілісного підходу до освіти (тобто освіта, що базується на поєднанні формальних, неформальних і інформальних аспектів).
В Італії відсутні мінімальні кваліфікаційні стандарти молодіжної роботи на державному рівні, однак ті регіони, які їх ввели на законодавчому рівні, демонструють більш цілісний підхід до роботи з молоддю. Для України може бути корисним посилення співпраці та спільні проєкти між молодіжними організаціями і закладами освіти.
Латвія
У Латвії 109 з 119 муніципалітетів мають принаймні одного працівника для роботи з молоддю, у 87 є як мінімум один молодіжний центр на муніципалітет. Більше 200 громадських організацій займаються роботою з молоддю. Також там діють стандарти професійного профілю для спеціалістів у справах молоді та молодіжних працівників. Вони визначають необхідні компетенції, освіту та досвід.
З 2016 року Міністерство освіти і науки проводить щорічний конкурс «Молодіжна столиця Латвії». Переможцями у різні роки ставали міста Єлгава, Лієпая, Мадона, Ікскіле, Олайне та Вентспілс. Також у Латвії проводять щорічний конкурс «Кращий у молодіжній роботі» для молодіжних працівників, організацій та органів місцевого самоврядування, які працюють з молоддю.
МОН Латвії співпрацює з інтернет-«знаменитостями» – молодими людьми, які користуються популярністю серед однолітків. У результаті колаборації вони створили багато відео історій на теми, актуальні для роботи з молоддю.
Про молодіжну політику, можливості участі та волонтерство можна почути на радіо pieci.lv. А ще там можна послухати різних лідерів громадських думок серед молоді, а також подкасти про Європейські молодіжні цілі. Інформацію про можливості працевлаштування молоді, освіту, залученість, культуру можна знайти на сторінці МОН Латвії або на спеціальному порталі jaunatnes.lietas.lv.
Латвія активно використовує такі інструменти молодіжної роботи Європейського Союзу як Youthpass від SALTO Youth та Europass. Реалізацію латвійських, ЄС та інших програм забезпечує Агенція міжнародних програм для молоді. Агенція дає можливість молоді розробляти проєкти та обмінюватись досвідом.
Створення окремих молодіжних порталів для можливостей, колаборація з молодими інфлюєнсерами та інфлюєнсерками для висвітлення актуальних питань є цікавими практиками для впровадження в Україні.
Литва
Спроби створити систему молодіжної роботи робилися з 2009 року. Відкрита робота з молоддю почалася ще раніше, але базувалася здебільшого на проєктному фінансуванні. У 2010 році у Литві прийняли Концепцію відкритих молодіжних центрів та просторів.
Нещодавні зміни до Закону про основи молодіжної політики у 2019 році встановили офіційні визначення молодіжної роботи та молодіжного працівника, а також визначення відкритої роботи з молоддю, відкритого молодіжного центру, відкритого простору, неформальної освіти та вимог до якості молодіжної роботи в законі.
У Литві також випробовується нова концепція відкритих просторів та територій для молоді. Це відкритий і адаптований для роботи з молоддю майданчик або кімната, яка може бути в існуючому закладі (зокрема, культурному, освітньому, спортивному або соціальному центрі). Цей простір адаптований для відкритої роботи з молоддю з використанням існуючих інструментів або методологічної бази. Також будується нова система фінансування неформальної освіти молоді: запущено пілотний проєкт у чотирьох муніципалітетах.
В останні роки фокус роботи з молоддю у Литві відходить від розвитку інфраструктури до освітніх цілей для підтримки формування активних громадян та співпраці між різними секторами у сфері молодіжної політики.
«Building friendship: Ukrainian and Lithuanian Centres» – це спільна програма обміну працівників молодіжних центрів України та Литви. У 2022 році у Вільнюсі відкрили перший у Європейському Союзі Український центр для громадян, які були вимушені виїхати з України.
Литовська концепція адаптації для молодіжних потреб вже існуючих кімнат в культурному, освітньому, спортивному або соціальному центрі може бути гарним прикладом для швидкого створення молодіжного простору у громаді в Україні.
Німеччина
Модель державної молодіжної політики Німеччини передбачає за наявності потужної законодавчої бази доволі помірне втручання держави в життя і справи молоді та надання державної допомоги тим молодим людям, кому вона вкрай необхідна. Також вона залучає широкий загал молоді до вирішення власних проблем.
Молодіжна політика в Німеччині чітко структурована за рівнями – загальнонаціональним, регіональним і місцевим. За розробку молодіжної політики відповідає Міністерство у справах сім’ї та молоді. У всіх великих містах Німеччини є інформаційні молодіжні центри.
У Німеччині діє договір між землями й Федерацією про захист молоді від шкідливого впливу ЗМІ. Державою розробляються програми підтримки молодіжного підприємництва й кооперації. До 60 % витрат на реалізацію молодіжних програм в Німеччині припадає на комунальний рівень (близько 10% комунального бюджету), а 35% – на земельний. Це дозволяє надавати допомогу молодим людям більш адресно, із врахуванням локальних і регіональних соціально-економічних реалій і потреб.
Теми, які перемістилися в центр уваги молодіжної роботи: залучення молодих людей з інвалідністю до роботи з дітьми та молоддю; молоді біженці в роботі з дітьми та молоддю; а також можливості, обмеження та наслідки цифрової революції.
Незважаючи на те, що держава майже не втручається у життя і справи молоді, вона надає потужну фінансову підтримку численним молодіжним організаціям, зокрема DNK – робочій групі, сформованій Федеральною молодіжною радою Німеччини (DBJR) і Радою політичних молодіжних організацій (RPJ). Саме ця робоча група надає фінансову підтримку багатьом молодіжним організаціями України.
Польща
З 1990 року в Польщі спостерігається зростання активності громадських організацій, у тому числі молодіжних, і подальший професійний розвиток сектору. Молодіжна політика переважно реалізується через передавання повноважень в руки молоді. Наприклад, в Лодзі оголошується конкурс на проєкти з певною сумою фінансування. Молодь з 12 років може писати проект індивідуально або в групах, необхідно зібрати від району 5 підписів для реалізації проєкту.
Поворотним моментом у розвитку роботи з молоддю став вступ Польщі до Європейського Союзу в 2004 році та доступ до європейського фінансування молодіжних проектів. Це сприяло подальшому просуванню в молодіжних організаціях і перспективи педагогіки, орієнтованої на молодь: ставлення до молодих людей як до партнерів, агентів і співавторів, а не як до одержувачів послуг.
У Польші існує щорічна навчальна зустріч, яка зміцнює компетенції молодіжних працівників – Youth Work School. Захід пропагує суб’єктивний підхід, заснований на європейській моделі молодіжної роботи та методах неформальної освіти. Метою роботи з молоддю у такому розумінні є всебічний розвиток не лише компетенцій молоді, а й особистості та поглядів крізь призму демократичних цінностей.
Молодіжна політика у Польщі не може існувати без діалогу, партнерства та включення молоді в суспільні процеси. Прикладами такого партнерства можуть бути молодіжні ради, що скликаються на різних рівнях, від місцевого до європейського, або також систематизований діалог, у рамках якого Європейський союз веде консультації з молоддю. Ймовірно, що вступ України до ЄС також може посилити включення української молоді в суспільні процеси держави.
Румунія
У Румунії загальна структура молодіжної політики спрямована на молоде покоління в цілому. Лише конкретні цільові політики стосуються проблем, характерних для різних категорії молоді: ромська молодь, дівчата, студенти, споживачі наркотиків, ВІЛ-позитивні або молодь із сільської місцевості.
Загальна думка полягає в тому, що молоде покоління у Румунії є ресурсом для майбутнього, і саме тому їх ініціативи, цінності та думки слід знати, проблеми – вирішувати, а також захищати та підтримувати молодих людей для кращого майбутнього. Водночас молодь розглядається як вразлива група, яка потребує захисту, просування та підтримки.
Також у Румунії діє національна політика заохочення роботодавців брати на роботу молодь, особливо молодих випускників. Значний прогрес у сфері молодіжної роботи у Румунії вдалось досягти завдяки європейським програмам фінансування та різноманітним ініціативам. Це навчання молодіжних працівників за програмами, встановлення професійного стандарту для молодіжного працівника або створення пілотних структур, що функціонують як молодіжні центри.
Професію «молодіжний працівник» було врегульовано лише у 2012 році в Румунії, коли її було включено до офіційного списку професій. Молодіжні працівники можуть працювати у громадськими організаціями, що розгортають діяльність на благо молоді.
Гарантія якості забезпечується наявністю Професійного стандарту молодіжного працівника. Стандарт встановлює детальний опис роботи, яку виконують молодіжні працівники, а також ключові компетенції, якими повинен володіти молодіжний працівник – як загальні, так і специфічні.
Зважаючи на спільний вік молоді у Румунії та України (14-35 років), українська молодіжна політика поступово відходить від концепції «молодь – це ресурс для майбутнього». Однак варто звернути увагу на румунську національну політику заохочення роботодавців брати на роботу молодь, адже якісне працевлаштування – один з пріоритетів молоді.
США
Модель державної молодіжної політики США передбачає мінімальну участь держави в регулюванні процесу вирішення молодіжних проблем. Однак саме в Сполучених Штатах соціальна робота з молоддю та молодими сім’ями отримала окремий статус і стала окремою професією від соціальної роботи. Це сталося завдяки реалізації ідеї Мері Річмонд про мобільну соціальну роботу. Цей метод роботи з молоддю дозволяє працювати з будь-якого місця, а також пропонує більш індивідуальний підхід та турботу.
Ще однією особливістю моделі молодіжної політики США є створення та розвиток дієвих органів самоврядування в школах, коледжах, університетах. Саме тут молодь отримує необхідні соціальні, комунікативні та управлінські навички, можливості активної участі.
Зараз у США існує багато програм підтримки та захисту молоді. Найбільшими програмами є Youth Defense League, League of Unlimited Campus Opportunities, Students for Elimination of Hunger, Facing the Street. Також у Сполучених Штатах є програма допомоги одиноким матерям віком до 20 років, програма «Включення в міські проблеми» та програма «Армія порятунку», які охоплюють різні соціальні групи молоді.
США також має розвинену скаутську систему, яка дає змогу виховувати характер та фізичну форму майбутнього громадянина. Завдяки ранньому навчанню, позашкільним і літнім програмам у американських молодіжних центрах молодь віком від 15 місяців до 18 років розвивається соціально, емоційно та формує навички для майбутньої роботи. Зокрема, Молодіжні центри Чикаго (CYC) щороку охоплюють заходами більше ніж 1500 молодих людей та їхніх сімей.
Як і в Німеччині, США мінімально втручається у регулювання процесу вирішення молодіжних проблем. Водночас концепція мобільної соціальної роботи з молоддю пропонує більш індивідуальний підхід та турботу до молодих людей. Включення мобільної соціальної роботи в послуги молодіжних центрів можуть позитивно вплинути на якість молодіжної роботи в Україні.
Франція
У Франції «молодіжна робота» не має чіткого визначення та не регулюється єдиним законом. Це стосується різних реалій і професійних практик. Найчастіше молодіжна робота у Франції пов’язана зі сферами соціальної роботи, культури та освіти. Вона спрямована на всіх молодих людей віком до 25 років.
Діяльність, яку пропонують молодіжні працівники, відрізняється залежно від потреб молоді. До «молодіжної роботи» можна віднести щонайменше чотири професії.
Найчисельнішою є «координатори соціокультурної діяльності» (animateurs socioculturels). Ці професіонали є ядром молодіжних працівників. Вони працюють переважно на місцеві органи влади або на ГО, які фінансуються за рахунок державних грантів.
Друга група складається з «працівників з особливими потребами» (éducateurs specialisés). Вони працюють на користь знедолених молодих людей, які знаходяться під загрозою правопорушень або перебувають у небезпеці з боку своїх сімей.
Третя група складається з «операційних менеджерів» (chargés de mission) центрів зайнятості молоді (the Missions locales pour l’emploi des jeunes). Вони надають підтримку у працевлаштуванні молоді віком від 16 до 25 років.
Четверта група – молодіжні працівники, які спеціалізуються у сфері охорони здоров’я. Їх ще також називають «організаторами охорони здоров’я» (animateurs de preventive або animateurs de santé). Вони зосереджені на попередженні ризикованої поведінки молоді (алкоголь, наркотики, безпека дорожнього руху тощо).
Концепція спеціалізації молодіжної роботи за основними потребами молоді є чудовим прикладом для чіткого розподілу функцій і повноважень молодіжних працівників і працівниць. Для України може бути корисним подібний досвід у разі значного збільшення кількості молодіжних працівників на локальному рівні.
Впроваджуючи практики та напрацювання з різних країн світу, слід звернути увагу на вік молоді в цих країнах, адже він може суттєво вплинути на пріоритети та методи роботи з молодими людьми. Також важливими є економічні, політичні та соціальні чинники, адже досвід кожної з країн є унікальним. Саме тому впровадження цих практик в Україні може відбутись тільки за умови адаптації та «синхронізації» з подібними потребами саме української молоді.
Маргарита Лубкова
Для Всеукраїнського молодіжного центру