Скільки потрібно реєстрів та стандартів, щоб визнати молодіжного працівника як професію та отримати відповідний диплом в Україні?
Більше не соціальний працівник, не соціальний педагог, не бібліотекар, і тим паче не працівник культури – професія молодіжного працівника на фінальному етапі визнання як повноцінної самостійної професії.
«Усвідомлення того, що ми вже «доросли» до окремої професії, у нас прийшло десь у 2021 році. Тоді почались розмови про початок того, як визнається професія і які мають бути етапи. Ми навіть не могли собі усвідомити, що таке професійний стандарт. Ми відчували інтуїтивно, що професія має з’явитися», – розповідає Ірина Бєляєва, національна кореспондентка Європейського центру знань з питань молодіжної політики EKCYP.
«Найголовніше – це те, що робота молодіжних працівників і працівниць має чітко визначену професійну діяльність компетентних фахівців молодіжної сфери. Ми не лише їх навчаємо, а й охопили більшу цільову аудиторію для посилення молодіжної роботи через впровадження в правове поле нової професії», – підкреслює Марина Попатенко, заступниця Міністра молоді та спорту України.
У 2023 році офіційно фахівець з питань молоді «молодіжний працівник» отримав свій професійний стандарт. Навіщо він потрібен?
«Це необхідно, щоб молодіжний працівник став офіційною професією як лікар чи менеджер. Тому що ми говоримо про молодіжного працівника як про професію, яку ми можемо записати собі у трудову книжку. Як казав один з моїх колег: «Я не можу пояснити мамі, чим я займаюсь. Тому що офіційно я займаю одну посаду, а насправді я молодіжний працівник», – підкреслює Леся Мукосеєва, начальниця напрямку розвитку молодіжних працівників і працівниць Всеукраїнського молодіжного центру, голова Асоціації молодіжних працівників України.
Наступний крок після професійного стандарту – отримання освітнього для того, щоб впроваджувати в університетах навчальні програми на здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. На сьогоднішній день єдиною можливістю отримати знання з професії молодіжний працівник – пройти базовий триденний тренінг за програмою ПРООН в Україні та Міністерства молоді та спорту України. Однак, наявності сертифікату недостатньо для того, щоб займатись молодіжною роботою. Про те, які кроки необхідні, щоб опанувати єдину професію у молодіжній сфері, розповіли члени і членкині робочої групи з розробки професійного стандарту «Фахівець з питань молоді (молодіжний працівник)».
«В освітньому стандарті дуже важливо поєднати формальну і неформальну освіту, тому що молодіжних працівників багато, і базовий тренінг дуже важливий для України. Освітній стандарт має бути зрозумілим для молодіжних працівників і працівниць, щоб вони могли рухатися по кар’єрних сходинках і слідувати цьому стандарту», – підкреслила Анна Острікова, спеціалістка з молодіжних програм ПРООН в Україні.
Євгеній Бородін, який присвятив більше 30 років молодіжній політиці як сфері наукових інтересів, розробив дорожню карту з визнання молодіжного працівника як професії. Він зазначає, що у освітньому стандарті важливо врахувати, чи працює молодіжний працівник на громадських засадах чи отримує за це заробітну плату.
«Для людини, яка є волонтером, достатньо неформальної освіти. Тільки тоді, коли мова йде про молодіжного працівника як людину, яка працює на професійній основі, виникає потреба у професійній освіті. Саме поняття «професійний стандарт» виникає тільки в певній сфері для певної кількості молодіжних працівників і виключно за певних умов», – підкреслює доктор історичних наук Євгеній Бородін, автор низки наукових праць про молодіжну політику в Україні.
Чи потрібно тим молодіжним працівникам і працівницям, які вже отримали сертифікат після базового тренінгу, в майбутньому здобути окрему спеціальність в університеті?
«Це залежить від потреби. Мені здається, що було б ідеально побудувати таку модель, яка базувалась би на виборі для кожного. Якщо хтось матиме бажання йти навчатись у вищий навчальний заклад і отримувати диплом фахівця з питань молоді, тоді це можна буде робити», – підкреслює Ірина Бєляєва, – «Якщо наразі молодіжними працівникам і працівницям достатньо мати сертифікат відповідно до програми неформальної освіти, ми не ставимо за мету обов’язкову перекваліфікацію».
Наталія Рудницька – заступниця директора департаменту молодіжної політики Міністерства молоді і спорту в Україні переконана, що професійний стандарт може слугувати зразком для написання типових навчальних програм і курсів, а також модулів для освітніх закладів з підготовки цих фахівців.
«Ми підготували достатню кількість випускників і випускниць за програмою “Молодіжний працівник”. У них було багато різних компетенцій, а от визнаної професії, яка б мала назву «фахівець з питань молоді», не було. Ми тепер не волонтери, і не соціальні робітники, а маємо свою назву професії і фахівців», – розповіла Наталія Рудницька.
Навіщо потрібен освітній стандарт? Адже багато країн світу мають окремі програми в університетах без впровадження освітнього стандарту. Досвід Австралії, Великої Британії, Франції і багатьох інших країн світу показує, що диплом молодіжного працівника можна отримати і за наявності виключно професійного стандарту молодіжного працівника у цих країнах.
«Якщо цілеспрямовано шукати освітні програми для молодіжних працівників і працівниць у інших країнах, можна також знайти відповідні програми і курси у Мальті, Канаді, США. Коли почали впроваджувати освітню програму в Україні, ми дивились на різні приклади, зокрема поєднання молодіжної роботи з соціальною. Сьогодні майже кожна європейська країна може демонструвати приклади таких програм без наявності освітнього стандарту. Зрозуміло, що для представників молодіжної сфери найкращим є варіант, коли в країні запроваджено освітню спеціальність “Молодіжна робота”. В Україні у разі запровадження такої спеціальності виникне вимога затвердити освітній стандарт», – розповів Євгеній Бородін.
Однак, в Україні наявність саме освітнього стандарту є важливою підставою запровадити окрему спеціальність та навчальну програму у закладах вищої освіти. Досвід Естонії показує, що запровадження освітнього стандарту для молодіжних працівників і працівниць – це важливий етап в розвитку молодіжної роботи. В пошуках міжнародних практик визнання молодіжного працівника як професії, частина робочої групи з розробки освітнього стандарту взяла участь у семінарі Ради Європи та Європейського Союзу «Shaping youth policy in practice» у Молдові у 2023 році.
«В рамках заходу в Молдові нам вдалось обмінятись інформацією про поточний стан справ у молодіжній політиці з іншими делегаціями. Зі свого боку ми розповіли про затвердження професійного стандарту та плани на майбутнє. Ми розглянули наявні ресурси Ради Європи, що можуть допомогти в процесі розробки освітнього стандарту. А також ми дізнались про досвід інших, зокрема Естонії», – розповіла Людмила Кіндрат, учасниця робочої групи, яка взяла участь у роботі семінару у Молдові.
Важливу роль у розробці професійного та підґрунтя до освітнього стандартів відіграє опитування молодіжних працівників і працівниць. Зокрема, програма «Молодь за демократію в Україні: Фаза ІІ» провела дослідження з розроблення проєкту професійного стандарту «Фахівець з питань молоді (молодіжний працівник)» відповідно до стандартів і підходів Ради Європи у сфері молоді.
«Шляхом опитування вони дослідили потреби та основні функції, які має виконувати молодіжний працівник та працівниця. Адже у сфері молодіжної політики – це єдина професія, яка є визнаною на державному рівні. Молодіжна робота матиме компетентного фахівця, який втілюватиме цю роботу», – зазначила Наталія Рудницька.
Уявімо, що ми вже запровадили освітній стандарт молодіжних працівників і працівників. Чи мають це бути повноцінні програми бакалавра в університетах?
«На мою думку, ідеальний формат навчання молодіжних працівників і працівниць – це той, який відповідає вимогам часу і умовам освітньої системи країни. Це може бути магістерська програма для соціальних працівників і суміжних сфер, для того, щоб вони більше розуміли молодіжну роботу. Але коли цього буде недостатньо, треба буде думати над бакалаврською програмою. До цього часу у нас мають бути тисячі молодіжних центрів України, яким потрібні будуть компетентні фахівці», – зазначає Артур Кадельник, в.о. директора Всеукраїнського молодіжного центру
Розробка освітнього стандарту займає чимало часу та синергії з представниками сфери освіти. Крок за кроком Україна рухається у напрямку формування таких освітніх програм, адже кваліфікована робота з молоддю – це найкраща інвестиція у відбудову та всебічний розвиток країни.
Лубкова Маргарита
для Всеукраїнського молодіжного центру